Як обрати безпечний застосунок для дитини: п’ять запитань

Магазини застосунків переповнені іграми «для дітей», і більшість із них виглядає однаково яскраво.

Різниця не на скриншотах, а в дрібному шрифті й у тому, що відбувається за п’ять хвилин після першого запуску. Ось що варто перевірити.

Чи є реклама?

Реклама в дитячому застосунку — це не лише незручність. Вона веде за межі застосунку, показує вміст, якого батьки не обирали, і нав’язує інші ігри.

Шукайте в описі в магазині пряме речення про те, що реклами немає. Якщо його немає, вважайте, що реклама є.

Як відбувається оплата?

Найбільша несподіванка зазвичай не ціна, а спосіб: підписка, що продовжується сама, віртуальні монети чи «пропозиції», які дитина бачить посеред гри.

Перевірте, чи вказано в магазині, що застосунок має покупки, і чи захищені вони чимось, що дитина не пройде сама, наприклад завданням для дорослих.

Які дані він збирає?

І Apple, і Google вимагають, щоб застосунок зазначав, які дані збирає. В App Store це розділ про конфіденційність застосунку, у Google Play — «Безпека даних».

Для маленької дитини найкраща відповідь — «жодних». Застосунку з історіями не потрібні ім’я дитини, e-mail чи місцезнаходження.

Чи намагається він утримати дитину?

Серії днів, які не можна переривати, нагороди лише за продовження гри, наступне відео, що вмикається само: усе це створено, щоб дитина залишалася довше, ніж планувала.

Добрий застосунок має природний кінець. Історія закінчилася, гра закінчилася, і це нормально.

Що кажуть інші і що скажете ви?

У деяких країнах існують незалежні оцінки дитячих застосунків, наприклад BuPP в Австрії, Internet-ABC у Німеччині та Mediasmarties у Нідерландах. Серед відгуків інших батьків найкорисніші часто ті, що мають дві-три зірки, бо пояснюють, що заважає.

Та найкращий тест — перші десять хвилин: спробуйте застосунок самі, перш ніж дасте його дитині, і подивіться, що він пропонує, чого вимагає і куди веде кожна кнопка.